• Гергель

    «… Я на своїх полях використовую комплексне мінеральне добриво «Топерс®», і перш за все рекомендую його всім аграріям. Добриво від виробника «Топерс» це «бомба» … »

     

    Гергель Микола Іванович
    Фермер

  • Устенко Т - копия

    « … Завдяки мінеральному добриву «Топерс» почали отримувати гарний дохід. Ефект від застосування видно вже на другий день після обробки, рослини зеленіють і радують. Пшениці отримали по 40 центнер без добрив з одним «Топерс» …»

    Устенко Тетяна Вікторівна
    Фермер

  • 22222222222222

    «… Ми обробили повністю посіви пшениці добривом «Топерс» двічі, і результат на обличчя. Отримали весь 2й-3й клас, при тому що з осені не вносили добрив, навесні внесли тільки по 80кг «кас». Хочу сказати Вам велике спасибі за «Топерс», тепер ми будемо обробляти тільки ним! …»

    Перебийніс Андрій Леонідович
    Голова ФГ «Час»

  • Гальченко

    «… Посіяв я пшеницю по соняшнику. Вийшла така слабка, та ще й без єдиного дощу в зиму пішла. Думав передискувати навесні, але згадав про комплексне мінеральне добриво «Топерс». Через два тижні пшеницю було не впізнати. Я вже 25 років фермер, у перші отримав пшеницю другого класу …»

    Гальченко Григорій
    Фермер

  • Заверталюк Владимир

    «… На тій ділянці поля, де було внесено добриво« Топерс », врожайність склала 45-46 тонн, 100 і більше штук картоплі в кущі. Але як тільки почалася не оброблена ні чим ділянка, відразу врожайність впала до 36-37 тонн, і 60-70 штук …»

    Заверталюк Володимир Филимонович
    Керівник Дніпропетровської дослідної станції
    Інституту овочівництва і баштанництва НААН України
    Кандидат с/г наук, доцент

Мінеральні добрива як безальтернативний засіб агрохімічної оптимізації агроекосистеми

Уявити сучасне сільське господарство без застосування засобів хімізації дуже важко. Вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур можливо тільки при використанні сучасних агрохімічних заходів відповідно до законів фізіологічного метаболізму рослин в аспекті збереження енергії та матерії. У цьому відношенні забезпечити додаткову кількість рослинницької продукції допомагають екологічно безпечні  засоби хімізації сільського господарства, які включають в себе перш за все застосування мінеральних добрив.

Наукове забезпечення застосування мінеральних добрив здійснює спеціальна наука агрономічна хімія шляхом інтерпретації та використання інформації з комплексу базових дисциплін, серед яких головними є фізіологія рослин, ґрунтознавство, біохімія рослин та мікробіологія.

Такий методологічний підхід дозволяє найбільш повно та вірогідно визначати природу явищ, що вивчаються, та можливість їх впровадження у практичне землеробство. Хімізація сільського господарства На сучасному етапі хімізації сільського господарства найбільше значення в контексті розвитку агрохімічних досліджень набувають інформаційна наповненість головних об’єктів вивчення та характеристика процесів, що відбуваються у системі «грунт – рослина – добриво» з урахуванням стану навколишнього середовища. З цієї точки зору є можливість визначити агрохімію як надрівневу наукову дисципліну, інформаційний статус якої не тільки значно вище вказаних базових наук, але й створює безліч можливостей для спрямованого пошуку та отримання нового наукового знання для безпосереднього використання у сільськогосподарському виробництві. Підтвердженням цього є відомий вислів видатного вченого К.А.Тімірязєва про те, що “… земледелие стало тем, что оно есть, только благодаря агрономической химии и физиологии растений…” .

Слід мати на увазі, що згідно сучасних уявлень, головною метою застосування добрив є регуляція на клітковому рівні біохімічних процесів у напрямку активної оптимізації метаболічних реакцій для утворення в рослинах біологічно важливих сполук. У цьому контексті мінеральні добрива мають особливе значення для оптимізації живлення культурних рослин особливо у незадовільних ґрунтово-кліматичних умовах. Ці хімічні сполуки, що мають у своєму складі найважливіші хімічні елементи живлення для рослин, створюють оптимальні біогеохімічні умови для отримання високих та якісних врожаїв на ґрунтах, де за рахунок тільки рівня природної родючості не можна розраховувати на бажаний рівень врожайності.

Важливо відзначити, що за останній час в окремих «наукових» колах, а також у деяких комерційних засобах масової інформації надається примітивно шалена критика застосування мінеральних добрив та хімічних меліорантів у зв’язку з поширенням концепції так званого «органічного» землеробства, яке заперечує взагалі застосуванню всіх засобів хімізації, у тому рахунку і мінеральних добрив. Перевагою наділяються тільки органічні добрива, як природні органічні сполуки, що утворилися поза хімічного синтезу в результаті природних метаболічних процесів.

Підходячи до цієї концепції з точки зору досягнень світової агрономічної науки, маються всі підстави стверджувати про виключно комерційні засади пропаганди «органічного» землеробства, яка спрямована перш за все на отримання надприбутків за рахунок надмірно високих цін на «екологічно чисту органічну» продукцію.

Слід розуміти та ще раз підкреслити, що землеробство не може бути «неорганічним», тому що в основі виробництва сільськогосподарської продукції знаходиться біологічний об’єкт, зелена рослина – живий організм, функції та будова якого є предметом вивчення широкого колу біологічних дисциплін. Застосування в цьому контексті мінеральних добрив сприяє перш за все нормальному протіканню в рослинному організмі на клітковому рівні фізіологічних та біохімічних процесів, які в цілому обумовлюють розвиток та біологічну продуктивність головної агроекосистеми нашої планети.

Теоретичною основою застосування добрив є здатність зелених рослин поглинати поживні Аагрохімічне обслуговування сільського господарстваелементи у іонному вигляді за рахунок іонообмінних процесів, які проходять на кліткових мембранах на розділі навколишньої середи та конкретної рослинної клітини. Інакше кажучи, головною умовою дії добрив є наявність у поживному розчині хімічних елементів у іонній формі (катіонів та аніонів), які здатні легко проходити кліткові мембрани за рахунок обміну з іонами водню та бікарбонату, що утворюються в результаті процесів дихання рослин.

Що ж стосується тези про «отруєння» ґрунтів мінеральними добривами, то для цього випадку слід нагадати, що навіть надсучасними різними засобами, які використовує людство для поліпшення свого існування, можна принести не користь, а значну шкоду. Головною причиною при цьому є не «шкідливість» тих чи інших речовин або технологій, а відсутність необхідного професійного рівня виконавців, які не мають базових знань та умінь для вирішення навіть дуже простих практичних завдань.

Багатовіковий досвід світового землеробства від Лібіха та Бусенго до сьогодення свідчить про те, що в аспекті агрохімічної оптимізації умов вирощування сільськогосподарських культур немає альтернативи застосуванню мінеральних добрив, як найяскравішого підтвердження теорії мінерального живлення рослин.

Органічні добрива, які насправді являють собою різноманітні побічні речовини органічного походження, мають досить обмежене використання внаслідок цілого ряду притаманних їм негативних властивостей.

Перш за все слід відзначити дуже низький вміст практично всіх поживних елементів, які потребує зелена рослина в процесі росту та розвитку. Особливо це стосується таких найважливіших компонентів мінерального живлення рослин як азот, фосфор та калій. Їх концентрація зазвичай не перевищує 2,0 – 2,5 відсотків у перерахунку на суху речовину. Більш того, перші два елементи майже повністю знаходяться у вигляді органічних сполук, які повністю недоступні для кореневої системи рослин, а іонний калій або миттєво поглинається колоїдними комплексами, або необмінно фіксується глинистими мінералами. Якщо оцінювати такі органічні вторинні матеріали як гній різного походження, пташиний послід, сидеральні посіви у якості джерел мінерального живлення рослин, то зрозуміло, що очікувати їх позитивну дію можливо тільки після проходження процесів мінералізації органічних сполук та визволення іонного калію. Ці процеси потребують значного часу, тому очікувати суттєву позитивну дію органічних добрив слід на другий, або на третій рік після внесення під глибоку оранку.

Треба також відзначити суттєві труднощі, які виникають при накопиченні, зберіганні, транспортуванні та внесенні органічних відходів у грунт. Дуже висока вологість, наявність патогенних збудників та насіння бур’янів потребує спеціальних умов зберігання, спостереження за процесами, які мають місце при цьому. Більш того, якість майбутнього органічного добрива залежить від ступеню розкладання органічних сполук та кількості вологи в матеріалі, який планується для використання. Транспортувати вологий матеріал, намагатися рівномірно розподілити його по поверхні грунту та негайно заорати на глибину не менш 20-30 см – всі ці операції потребують не тільки матеріальних але й фізичних витрат на протязі досить довгого часу при локальному обмеженні та досить значних фінансових витратах.

Тому сучасний рівень агрохімічного обслуговування сільського господарства головну увагу приділяє використанню мінеральних добрив, як надійного джерела та ефективного засобу оптимізації мінерального живлення культурних рослин. При цьому особливого значення в останній час набуває позакореневе живлення рослин, як дуже ефективний та економічний шлях до підвищенню якості та кількості продукції рослинництва.