• Гергель

    «… Я на своїх полях використовую комплексне мінеральне добриво «Топерс®», і перш за все рекомендую його всім аграріям. Добриво від виробника «Топерс» це «бомба» … »

     

    Гергель Микола Іванович
    Фермер

  • Устенко Т - копия

    « … Завдяки мінеральному добриву «Топерс» почали отримувати гарний дохід. Ефект від застосування видно вже на другий день після обробки, рослини зеленіють і радують. Пшениці отримали по 40 центнер без добрив з одним «Топерс» …»

    Устенко Тетяна Вікторівна
    Фермер

  • 22222222222222

    «… Ми обробили повністю посіви пшениці добривом «Топерс» двічі, і результат на обличчя. Отримали весь 2й-3й клас, при тому що з осені не вносили добрив, навесні внесли тільки по 80кг «кас». Хочу сказати Вам велике спасибі за «Топерс», тепер ми будемо обробляти тільки ним! …»

    Перебийніс Андрій Леонідович
    Голова ФГ «Час»

  • Гальченко

    «… Посіяв я пшеницю по соняшнику. Вийшла така слабка, та ще й без єдиного дощу в зиму пішла. Думав передискувати навесні, але згадав про комплексне мінеральне добриво «Топерс». Через два тижні пшеницю було не впізнати. Я вже 25 років фермер, у перші отримав пшеницю другого класу …»

    Гальченко Григорій
    Фермер

  • Заверталюк Владимир

    «… На тій ділянці поля, де було внесено добриво« Топерс », врожайність склала 45-46 тонн, 100 і більше штук картоплі в кущі. Але як тільки почалася не оброблена ні чим ділянка, відразу врожайність впала до 36-37 тонн, і 60-70 штук …»

    Заверталюк Володимир Филимонович
    Керівник Дніпропетровської дослідної станції
    Інституту овочівництва і баштанництва НААН України
    Кандидат с/г наук, доцент

Комплексне водорозчинне добриво «Топерс» – екофізіологічні аспекти ефективності

Кулешов Михаил НиколаевичЕкспериментальні дослідження рівня ефективності комплексного водорозчинного добрива ТОПЕРС, які були проведені офіційними науковими установами України, чітко показали  стабільну позитивну дію цього препарату на проходження біопродукційного процесу при вирощуванні культурних рослин. Зокрема,  застосування робочого розчину ТОПЕРС  (1 % розведення концентрату) для позакореневої обробки вегетативної поверхні сільськогосподарських культур у кількості 200-400 літрів на 1 га супроводжується настільки різкою позитивною реакцією рослин, що викликає закономірне запитання відносно причин такої дії та її пояснення.

Для відповіді на це запитання слід перш за все усвідомити, що сучасні уявлення про сільське господарство, як про процес накопичення біоенергетичної протоплазми  у біосфері, значно відрізняються від «марксистсько-ленінських» концепцій, що панували у колишній радянській державній системі. «Виховання» рослин для потреб соціалістичного суспільства, переробка підзолистих грунтів та солончаків у родючі «окультурені» чорноземи, шельмування генетичних та фізіологічних напрямів у наукових дослідженнях – все це привело до глибокого занепаду  сільськогосподарської науки, наслідки якого відчуваються і зараз. Тому виникає необхідність у новому сучасному підході до освідомлення специфіки отримання рослинницької продукції, як глобального процесу фіксації сонячної енергії.

Останні досягнення природничих наук свідчать про те, що у світлі сучасних екофізіологічних концепцій виробництво продукції рослинництва являє собою результат цілеспрямованого функціонування культурної (штучної) екологічної системи, яка є частиною біосфери  з інтенсивним обміном енергією та матерією між організмами та їх оточенням. Така система отримала назву агроекосистеми. Як і інші такі ж екологічні системи в біосфері, агроекосистема являє собою систему, яка відкрита для спрямованого потоку енергії та речовини, синтезу та відчуження енергетично насиченої протоплазми. У відповідності до цього, концепція агроекосистеми повинна враховувати існування необхідних для її виникнення середовища на вході  та середовища на виході.

Прогресивне ведення сільського господарства склалося таким чином, що головна увага приділяється можливості оптимізації середовища на вході кожної агроекосистеми, тим самим сприяючи підвищенню її ефективності для отримання максимальної кількості енергетично ємної протоплазми, тобто сільськогосподарської продукції. Прогресивне ведення сільського господарства До таких заходів можна віднести як селекцію рослин, регулювання аерофотогідротермічних умов та спрямовані оптимізуючи заходи для поліпшення мінерального живлення рослин. Застосування для цього мінеральних та органічних добрив, які вносяться в грунт, має дуже давню історію і з часом утрачає свою популярність внаслідок цілого ряду небажаних екологічних та економічних питань, що виникають при цьому. Це, перш за все, можливий негативний вплив на навколишнє середовище та якість сільськогосподарської продукції, так і дуже низький рівень використання рослинами поживних елементів, що  вносяться в грунт з добривами. Все це обумовлює, зрозуміло, сумнівність у економічної доцільності та виробничої необхідності  цього громіздкого заходу. Тим не менш, сучасні масштаби застосування добрив для очікуваного підвищення родючості грунтів та врожайності сільськогосподарських культур дуже суттєві і весь час потребують зростаючу кількість як матеріальних, так і фінансових ресурсів. Виникає необхідність пошуку та застосування нових нетрадиційних підходів для вирішення проблем оптимізації життєдіяльності  рослин на сучасному екофізіологічному рівні для успішного  функціонування агроекосистеми.

Як відомо, першим незамінним фактором, який обумовлює існування агроекосистеми, є зелена рослина з усіма особливостями для забезпечення біопродуктивності.  Здатність зелених рослин самостійно створювати енергоємну органічну речовину з вуглекислого газу, води та мінеральних солей при енергетичному впливі фотосинтетичної активної радіації  дозволяє віднести їх до групи автотрофних організмів у відміну від гетеротрофних, які для синтезу органічної речовини  використовує готові органічні молекули, що збагачені енергією.

Однак, якщо прослідкувати за особливостями живлення зелених рослин на протязі онтогенезу, то виникає можливість визначити три послідовні  етапи, які мають різні типи живлення: гетеротрофний, мезотрофний (гетеро-автотрофний) та автотрофний.

Перший етап, гетеротрофний, починається з моменту проростання  насіння в грунті  та закінчується при виході проростка на поверхню, де  має місце можливий вплив на рослину фотосинтетичної активної радіації. За цей проміжок часу рослинний організм здійснює живлення тільки за рахунок органічної речовини, яка накопичена у насінні. Коренева система, що ледве розвинута, здійснює лише функції постачальника вологи.  Відсутність фотосинтетичної діяльності обумовлює нездатність поглинання мінеральних речовин з оточуючого середовища та відсутність енергетичних дотацій. Тому єдиним постачальником енергії  та поживних речовин є органічна речовина насіння, що окислюється у процесі проростання зерна та формує проросток. Наявність мінеральних чи органічних добрив у грунті у цей період взагалі не має ніякого значення для розвитку проростку.

Наступний етап, гетеро-автотрофний (або мезотрофний) починається з моменту появи проростку на поверхні грунту (чи іншого кореневмісного середовища) та попадання на рослину сонячних (світлових) променів, що несуть фотосинтетичну активну радіацію. Починаються процеси фотосинтезу та дихання, які забезпечують появу на клітинних мембранах обмінних іонів водню та бікарбонату, що є необхідною умовою для поглинання рослиною поживних елементів по типу іонообмінної адсорбції. Тим не менш, головну роль у житті рослинного організму продовжують грати ще не повністю вичерпані запаси органічної речовини в насінні. Вони забезпечують життєдіяльність рослини на протязі досить тривалого періоду після появи сходів в залежності від загальної кількості органічних сполук у зерні.

Цей період у розвитку культурних рослин отримав назву критичного, що означає його величезне значення для подальшого проходження всієї вегетації. Незадовільні умови в критичний період дуже часто є головною причиною недоотримання  врожаю та рослинної продукції, незважаючи на всі зусилля покращати умови вегетації пізніше. Це пояснюється тим, що дуже  важко позитивно вплинути на рослини в критичний період через слабку адаптацію рослинного організму до навколишнього середовища (недорозвинута коренева система, слабка та недостатня вегетативна поверхня та фотосинтетична активність, дефіцит необхідних поживних елементів,  часто незадовільний температурний режим).

Комплексне водорозчинне добриво «Топерс» - екофізіологічні аспекти ефективностіТому найважливішого значення набувають заходи агротехнічного характеру, які були б спроможні підтримати молодий рослинний організм в критичний період та забезпечити його безболісний перехід до самостійного існування на протязі досить тривалого  автотрофного періоду. З цієї точки зору  водорозчинне  комплексне  добриво  ТОПЕРС  має унікальну можливість  створити суперкомфортні умови для проходження біопродукційного процесу на тільки в критичний період,  але й на протязі формування фотосинтетичної поверхні рослинного організму. Позакоренева обробка рослин у відповідності до методичних вказівок  ТОВ «ТОПЕРС Україна» забезпечує активацію росту та розвитку, стійкість до посухи та низьких температур, підвищену здатність до  синтезу таких незамінних сполук як білки, амінокислоти, хлорофіл, нуклеїнові кислоти, ферменти, аденозінфосфати. Суттєво збільшується генеративна здатність рослин та поліпшуються якісні показники товарної продукції при підвищенні ступеню використання поживних речовин з кореневмісного середовища.

Слід окремо відзначити, що особливого значення застосування ТОПЕРС набуває при вирощуванні озимих культур, вегетація яких на протязі досить довгого часу проходе у несприятливих умовах для рослинного організму. Ризикованість отримання сходів восени, можливість настання фази кущіння, входження в зиму та виживання під впливом зимових ризиків для відновлення весняної вегетації – все це має визначальне значення для отримання очікуваної врожайності. Проведення позакореневої обробки рослин робочим розчином ТОПЕРС у фазу кущіння восени дозволяє не тільки уникнути значної частини сезонних ризиків, але й отримати задовільні посіви озимих культур для відновлення весняної вегетації. Більш того, застосування робочого розчину ТОПЕРС в наступний весняний період, коли температура грунту не дозволяє рослинам використовувати з нього поживні речовини, забезпечує потреби в мінеральному живленні за рахунок іонно-обмінних процесів на листової поверхні. Таким чином, за допомогою ТОПЕРС виникає можливість вирішити проблемні питання, що виникають при вирощуванні озимих культур,  використовуючи мінімум зусиль, засобів та коштів. Треба мати на увазі, що застосування азотних добрив восени може значно знизити морозостійкість рослин та нівелювати позитивну дію ТОПЕРС. У той же час застосування робочого розчину ТОПЕРС на початку фази колосіння повністю задовольняє рослини озимих культур  у азотному живленні як безпосереднє, так і за рахунок азотних ресурсів грунту.

Якщо оцінювати позитивну дію ТОПЕРС на життєдіяльність зелених рослин взагалі, то виникає можливість визначити найбільш важливі чинники, що безперечно дозволяють характеризувати застосування  цього  препарату як унікальний засіб оптимізації життєдіяльності зелених рослин на протязі онтогенезу. Досягнення оптимізації біопродукційного процесу при проведенні позакореневої обробки рослин робочим розчином ТОПЕРС у визначені фенологічні фази розвитку  спостерігається за рахунок:

  • впливу на рослинний організм на нанорівні шляхом забезпечення активізації іонообмінних процесів на межі кліткових мембран при проходженні скрізь мембрани необхідних поживних речовин у вигляді  активних іонів  з подальшим їх використанням  у біопродукційному процесі;
  • активізації процесів отримання та використання фотосинтетичної активної радіації при збільшенні показника активності фотосинтезу, відповідного підвищення концентрації хлорофілу та ферідоксіну, синтезу  макроергічних зв’язків у молекулах аденозінфосфатів при стимуляції процесів дихання під впливом активних катіонів міді;
  • стимуляції  утворення цинковмісних ростоактивуючих речовин типа ауксинів та гетероауксинів і відповідного посилення ростових процесів при оптимальному формуванні структури рослинного організму;
  • посилення синтезу амінокислот та білкових молекул під впливом активних катіонів калію та аніонів сірки, які за рахунок активізації при спрямованому електролізі інтенсивно проходять скрізь  мембрани рослинних клітин, стимулюючи процеси біосинтезу білкових сполук, використовуючи при цьому азот нітратів, амонію та сечовини;
  • позитивного впливу борвмісних сполук у відношенні  рясного утворення генеративних органів при стимуляції процесів цвітіння та проростанні трубок пилці;
  • стимуляції процесів азотфіксації за рахунок позитивного впливу молібдену на утворення легемоглобіну у бульбочках на кореневій системі при вирощуванні бобових культур;
  • активізації окисно-відновних  процесів за участю полівалентних активних іонів марганцю та заліза.

Зрозуміло, що перелічені вище чинники не тільки забезпечують оптимальне  проходження біопродукційного процесу при нормальних погодних умовах,  але й високу  адаптаційну здатність рослинного організму при настанні таких стресових ситуацій як посуха, екстремальні температури або надмірне зволоження. Тому використання робочого розчину ТОПЕРС, як з теоретичної, так і практичної точки зору, є унікальним засобом для створення максимально комфортних умов при вирощування культурних рослин у широкому діапазоні природних та господарських умов.

Кулєшов Михайло Миколайович
доктор сільськогосподарських наук, професор
Харків, 2015